Повномасштабна війна та зміни в системі освіти помітно вплинули на динаміку вступу. Ужгородський національний університет та його Філологічний факультет також піддались цим змінам. Дані за 2021–2025 роки демонструють значні коливання у кількості студентів спеціальностей «Середня освіта» та «Філологія».
Динаміка вступу студентів на спеціальність «Середня освіта»
Показники за п’ять років демонструють помітні коливання:
2021 рік: 55 студентів (1 хлопець)
2022 рік: 39 студентів (1 хлопець)
2023 рік: 29 студентів (1 хлопець)
2024 рік: 37 студентів (2 хлопців)
2025 рік: 33 студенти (2 хлопців)
Після 2021 року кількість вступників почала помітно зменшуватися, і у 2022–2023 роках відбувся найбільший спад. Це були роки, коли освіта лише починала адаптуватися до умов війни, а абітурієнти часто не наважувалися робити довгострокові плани. Уже в 2024 році ситуація частково стабілізувалася: набір зріс, а тенденція збереглася і в 2025 році, хоча до показників довоєнного 2021 року факультет поки що не повернувся.
Статистика спеціальності «Філологія»
2021 рік: 9 студентів
2022 рік: 11 студентів
2023 рік: 12 студентів (1 хлопець)
2024 рік: 4 студенти
2025 рік: 6 студентів
Ця спеціальність, навпаки, демонструвала поступове зростання аж до 2023 року — кількість вступників збільшувалася щороку, попри складні обставини. Але 2024 рік став переломним: різкий спад майже втричі.
Загальна статистика динаміки вступу на обидві спеціальності за останні 5 років:
Стабільний гендерний дисбаланс: хлопців одиниці
За п’ять років на обох освітніх програмах кількість хлопців залишалася надзвичайно низькою. У 2021–2023 роках на курсі навчався лише один хлопець на кожен рік, а вже у 2024–2025 роках їх стало двоє. Варто зазначити. що на спеціальності “Філологія” майже не фіксується активність вступників-хлопців: всього один за 5 років. Попри те, що кількість студентів обох спеціальностей змінювалася досить різко, частка хлопців залишалася стабільно низькою, і війна практично не змінила цю тенденцію.
Як університет може покращити ситуацію з набором абітурієнтів?
Поліпшити ситуацію з набором студентів на обидві спеціальності можна лише тоді, коли університет почне демонструвати сучасність, актуальність і реальні перспективи цих професій. Насамперед важливо зруйнувати застаріле уявлення про те, що педагогіка й філологія — це щось «традиційне» чи малооплачуване. Сьогодні філолог – це медіафахівець, редактор, контент-мейкер, перекладач, аналітик текстів штучного інтелекту, контент-менеджер. Педагог, своєю чергою, може стати тьютором, автором освітніх програм, онлайн-викладачем або методистом приватних й державних шкіл. Що більше університет підкреслюватиме цю сучасність, то більше абітурієнтів побачать перспективу й оберуть ці спеціальності.
Окрема проблема — низька кількість хлопців. Тут важливо працювати не лише з набором, а із самими стереотипами. Хлопці рідко обирають філологію, бо не бачать у ній «чоловічої» перспективи. Потрібно показувати протилежне: чоловіків-редакторів, журналістів, педагогів, копірайтерів, перекладачів у різних сферах. Живі приклади, зустрічі з фахівцями та історії успіху значно ефективніше ламають бар’єри, ніж застарілі рекламні брошури факультетів.
