Після повномасштабного вторгнення Росії західні країни запровадили безпрецедентні санкції проти російського військово-промислового комплексу. Обмеження мали відрізати Кремль від сучасних технологій, мікрочипів, електроніки та обладнання, необхідного для виробництва ракет, дронів і систем зв’язку. Проте через понад два роки війни Росія все ще здатна виробляти нову зброю — і значна частина компонентів потрапляє туди в обхід санкцій.
Наше дослідження показує, що ключову роль у цьому відіграють треті країни та міжнародні посередники. Через складні ланцюги постачання західна електроніка та технології часто потрапляють до Росії через держави, які формально не підтримують санкційну політику або намагаються балансувати між Заходом і Москвою. Серед таких країн регулярно згадуються Китай, Туреччина, Об’єднані Арабські Емірати та держави Центральної Азії, які стали важливими транзитними хабами для російського імпорту.
Особливу проблему становлять товари подвійного призначення — цивільна електроніка, мікросхеми чи промислове обладнання, які офіційно можуть використовуватися у звичайній техніці, але фактично стають частиною російських ракет або безпілотників. Саме тому навіть компанії із західних країн іноді опиняються в центрі скандалів через потрапляння їхньої продукції до російської зброї.
Санкції також виявили слабкість глобалізованої економіки: сучасне виробництво залежить від міжнародних ланцюгів поставок, які важко повністю контролювати. Росія активно використовує компанії-прокладки, паралельний імпорт і посередників, щоб обходити обмеження та підтримувати військову промисловість.
Водночас проблема виходить далеко за межі економіки. Обхід санкцій фактично означає непряму підтримку російської військової машини, яка продовжує виробляти ракети та озброєння для війни проти України. Саме тому контроль за експортом технологій і міжнародними логістичними мережами стає одним із ключових викликів для західних союзників.
Переглянути інтерактивну таблицю можна тут:
Візуалізація обходу санкцій виробниками російської зброї
